Email: zhmerynka.info@gmail.com

Історико-культурний заповідник "Буша"

Телефон

04336-2-61-90

На сайті

none ВЕБСАЙТ >>

Детальна інформація

Мільйони людей в Україні полюбляють читати про таємниці історії, загадкові цивілізації, покинуті міста, загадкові печери.
Б
ільше всього таких публікацій  попадає в нашу пресу із закордонних видань, і часто складається враження, що таємниці є «тільки в
них»...
Нас
правді, в нас  історичних загадок набагато більше, ніж в будь-якій іншій європейській країні. Територія від Дону до Дунаю тисячоліттями була ареною битв і шляхом переселенням народів, а  всі центральні події тих часів відбувались на  землях, що знаходились між Дніпром та Дні
стром...
К
імерійців тут змінювали скіфи, скіфів — сармати, сарматів — готи, готів — гуни
...
К
ожна народність залишала свої сліди — в мові та мистецтві, в наших генах та на самій землі.

с. Буша (Ямпільський р-н)

Розташоване на березі р. Вушанка. Тут розміщено державний історико-культурний заповідник «Буша».

 

Буша (наголос припадає на другий склад слова) — стародавнє подільське містечко, що розкинулося у мальовничій долині річок Мурафи й Бушанки, які впадають в Дністер, майже посередині між Могилевом-Подільським і Ямполем, неподалік українсько-молдовського кордону. Можливо, через те, що Буша за совдепії була перетворена на село, і тому, що вона знаходиться віддалік шумних автострад і залізниць, її віднайдеш далеко не на кожній карті нашої Батьківщини.

Тут кожний клаптик землі дихає славною минувшиноюОднак на території села, розташованого на берегах Історико-культурний заповідник "Буша"Мурафи, Бушанки й Сухої Бушанки, серед пагорбів, вкритих лісами, вже протягом семи тисячоліть вирує життя. На початку нової ери тут було місто Антаварія (від анти — праслов’яни), а в середні віки — місто Краснопіль. Пізніше, після перетворення у фортецю, порівняно з Кам’янцем-Подільським народ нарече містечко Малим Кам’янцем. Потужною енергетикою підсилюєшся, як тільки робиш перші кроки по бушанській землі, а особливо, коли торкаєшся видатних пам’яток археології та архітектури — славнозвісного бушанського рельєфу (витесаного з каменю у Скельному храмі руками наших славних Предків) і залишків бушанської фортеці — кам’яної вежі, яка дивом уціліла до наших днів. Численні підземні ходи, печери, знаменитий Гайдамацький яр, залишки багатошарових поселень Трипільської, Скіфської, Черняхівської та Пеньківської культур, середньовічне кладовище — усе це справляє незабутнє враження на того, хто сюди потрапляє.

Історія виникнення Буші пов'язана з будівництвом замку в XVI ст., коли цими землями володів польський коронний гетьман Ян Замойський. У XVII ст., за часів Хмельниччини, місто належало Брацлавському полку. Це був тяжкий для Історико-культурний заповідник "Буша"України час (а коли він був легким?). Після вимушеного укладання військової угоди між гетьманом Богданом Хмельницьким і московським царем, того ж року відновилася спільна з москалями війна проти Польщі.Тут постійно відбувалися сутички між поляками та козаками. В 1654 року під стінами Буші був розбитий трьохтисячний польський загін. Найтрагічніші події відбулись у Бушанському замку в листопаді 1654 року, коли під Бушу підійшли війська С.Потоцького і С.Чарнецького і взяли замок в облогу. Полякам вдалося винищити більшу частину нечисельної козацької залоги, але коли замок майже перейшов у їхні руки, вдова вбитого козацького сотника Завісного підпалила пороховий погріб, висадивши в повітря себе, залишки залоги й чимало атакуючих поляків. Ці події знайшли своє відображення у повісті українського письменника Михайла Старицького «Оборона Буші».
В ці трагічні дні місто практично перестало існувати. Його відродження затягнулось на ціле століття, а Бушанський замок вже ніколи не відбудовувався…

Проминувши село Бушу і рухаючись у північно-західному напрямку вздовж лівого берега річки Бушанки проти течії, за 1 км від села ввійдемо в лісовий масив, який люди споконвічно називають «Гайдамацьким яром». Це геологічний заповідник республіканського значення, один із 28 в Україні. Його площа сягає 96 га. Гайдамацький яр сповнений неповторної й величавої краси.

На глибині 35 м в’ється грайлива мілководна Бушанка, поросла з усіх сторін густим лісом. Тут ростуть тридцятиметрові грабові дерева, широколисті клени, рідкісні породи вільхи та величезна кількість кущів. Уздовж річечки височать велетенські скелі з пісковику. Одну з них називають «Висячою» або «Завішаною». Це дивовижна композиція з каменів. Заповідник "Буша"Спираючись на два стрімчаки, на висоті 9-10 м зависла величезна десятитонна піщана брила. Перебуваючи біля підніжжя скелі, дивуєшся, яка сила її стримує!?

Коли вперше потрапляєш до Гайдамацького яру, здається, ніби тут гралась дитина велетня і поскладала з камінчиків пірамідки. Багато дивовижного і незвіданого приховує у собі Гайдамацький яр. Протягом віків це унікальне місце збуджувало людську фантазію. І тому про цей каньйон складено багато легенд. І хто знає, де тут вигадка, а де — правда...  (* матеріал ДІКЗ «Буша»)

Подільська Святиня

Музей під відкритим небом – парк історичної скульптури – розташувався навколо уцілілої вежі замку. Талановиті руки сучасних майстрів і живописців втілили історію краю в скульптурах з місцевого каменю-піщанику, об'єднавши легенди і реальність…

Краще запросити до Буші - перлини Поділля, як це зробила вінницька поетеса Валентина Сторожук в своїй поемі “Подільська твердиня” неможливо:
“... Як не хочеш іти в світові наймити,
а в житті цьому вищої прагнеш мети,
поспіши до Буші, на коліна упадь
і святої землі поцілуй кожну п’ядь...”

 

Гайдамацький яр

 

Геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення „Гайдамацький яр” розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 14 жовтня 1975 року №780 оголошена об’єктом природно-заповідного фонду. Територія (загальна площа 96,0 га) розташована на півдні області притоки Дністра- р.Бушанки на межі двох адміністративних районів області – Чернівецького і Ямпільського.
Людина, яка вперше потрапляє в урочище Гайдамацький яр на березі річки Бушанки вище від знаменитої Буші, безперервно, застигає від здивування. Вона навіть уявити не могла, що наше хвилясто-рівнинне Поділля раптом явить світу отакий мальовничий скельний комплекс, який офіційно має статус геологічного заказника національного значення, а до всього він ще й оповитий аурою історичних легенд, пов’язаних з визвольною боротьбою.
Колись то був Великий ліс, що славився не тільки своїми розмірами, але і красенями дубами. Першим його зафіксував французький інженер-фортифікатор та географ Г.Боплан, який перебував в Україні у 1625-1642 роках. Свою сучасну назву-Гайдамацький яр - дістав наприкінці XVII- початку XVIII ст., завдяки подіям, які в історії відомі під назвою Коліївщина. За переказами, саме тут збиралися повсталі гайдамаки на чолі з Іваном Гонтою. Втім, і без прив’язки до історичних подій тут є на що подивитися. Такого скупчення цікавих форм вивітрених пісковиків і вапняків, мальовничих та унікальних колон, стовпоподібних форм, чудернацьких тварин і міфічних образів більше ніде в області не зустрінете. Цінні дуби вивозились в Західну Європу за золото на голландські та німецькі верфі для будівництва кораблів. Ті, що залишились, дістали свої власні назви „Дідусь”, „Громовик” та інші - і взяті під охорону як пам’ятки природи. В яру також - еталонні ділянки дуба черешчатого, грабові, дубово-ясеневі, насадження, окремі цінні породи, клен-явір, модрина європейська. Чимало тут цікавих рослин: 4 види папороті, печіночниця, хвощі та плауни, а щодо лікарських - то важко знайти більш багату місцевість у найближчих районах.
Не менш своєрідний Гайдамацький яр у геологічному відношенні: річка Бушанка зробила своєрідний розріз південної частини Вінницької області в товщах вапняків, сланців, пісковиків різних епох на глибину до 120м. і зараз протікає по гранітах і гранітодіоритах Українського щита. По два боки глибокого каньйону з тихою річечкою на дні природа влаштувала театр нерукотворної архітектури на гранітах. А між каменем, водою, деревом і травою снується відлуння історії легенди про козаків Коліївщини, Залізняка і Гонту, які тут ховалися від ворога; про нечувані скарби, заховані в криївки печер і ущелин; про містику голосів і звуків, що утворюються в цьому неосяжному організмі таємниць. Тут і досі витає дух cлавяно- арійської віри в Бога неба Сварога, уявний образ якого створили і поставили перед рукотворними сходами до каньйону художники Василь Шевчук( Київ) і Василь Слободянюк(Вінниця).
Гайдамацький яр – це своєрідний і унікальний ландшафт не тільки Вінниччини, але й України. Ця місцевість є продовженням, доповненням, органічною частиною Буші - історичної Мекки України. Адже подвиг Буші – одна з найяскравіших сторінок української історії, гордий символ національної величі.

В огляді використана інформація Державного історико-культурного заповідника «Буша» а також статті та фото з сайтів http://svarga.kiev.ua/hram1.htm, http://www.vokrugsveta.com http://busha2.narod.ru, www.vinrada.gov.ua

Пам'ятки архітектури у складі державного історик культурного заповідника «Буша»:

чотири пам'ятки археології III тис. до н. є. — XII ст. н. с;

дохристиянський скельний храм V ст. н. є. з унікальними художніми наскельними рельєфами:

залишки фортеці та підземних ходів XVI—XVII ст.;

міська ратуша XVI ст., розташована на території приватної сади

Покровський монастир, XVII ст.;

• Успенська церква, XVIII ст.;

• кладовище XVIII—XIX ст.;

• парк історичної скульптури, де щорічно проводяться міжнародні
пленери скульпторів-каменярів.

Музеї:

Музей археологи, етнографії, оборони Буші; тел. (04336) 2-61-90.

Режим роботи: 8:00—17:00, без перерви. По суботах, неділях працює за замовленням.

Фото


Де знайти


Адреса
c. Буша, Ямпільський район, Вінницька область.
Адреса заповідника: Державний історико-культурний заповідник "Буша", с. Буша, Ямпільський район, Вінницька область, Україна. тел/факс: 04336-2-61-90
Powered By Subgurim(http://ru.googlemaps.subgurim.net).Google Maps ASP.NET