Email: zhmerynka.info@gmail.com

НПП Подільські Товтри

Телефон

03849-51771

На сайті

none ВЕБСАЙТ >>

Детальна інформація

Товтри представляють собою бар'єрний риф міоценового моря, складений мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками.
Аналогів в світі немає, але подібні за деякими геологічними структурами скелясті гряди є в Великобританії та США...

Сім природних чудес України. Товтри - одне з них.
Товтри - це залишки узбережних рифів, витягнених паралельно давній береговiй лінії. Ці рифи утворювались протягом середнього i верхнього міоцену. Товтри почали формуватись там, де були скупчення мохуваток, верметусiв, устриць, на яких потім з лiтотамнiй будувались узбережні рифи. Мікроклімат Кам'янецького Придністров'я формується Товтровим кряжем та каньйонами Дністра i його притокiв, тому тут створилися особливі умови для збереження рідкісних i реліктових рослин, серед яких більшість лікарських.  Національний природний парк „Подільські Товтри” створено Указом Президента України від 27.06.1996 року з загальною площею 261316 гектарів. Товтри – це місцева назва скелястої дугоподібної гряди, висота якої в межах парку сягає в середньому 400 метрів над рівнем моря.
Подільські Товтри відзначаються геологічною будовою, рідкісною і невластивою рівнинно-платформенним областям. У цьому сенсі вони являють собою сукупність викопних рифових споруд узбережжя бар'єрного характеру, що утворилися у мілководних мiоценових морях. Рифи складені мшанковими, мембраннопоровими та черепашковими вапняками. Поверхня рифової гряди, завдяки денудаційним процесам, загалом позбавлена молодших відкладень i тому нерівності поверхні рифових споруд різко виділяються у рельєфі скелястими i карстовими формами земної поверхні, які мають надзвичайно мальовничий вигляд. 
За своїми фізіогра- фічними рисами об’єкт вирізняється висо-кою ландшафтно-пейзажною оцінкою. У рельєфі Подільські Товтри виглядають як скеляста дуго-подiбна гряда, висота якої досягає 443 м. Над навколишньою Подільською рiвниною ця гряда пiднiмається на 60-65 м. Її довжина досягає 250 км, ширина 15-20 км. Окремі форми піднімаються у вигляді витягнутого валу, або окремих конусоподібних горбів, іноді мають форму морських атолiв; найбiльш поширеною формою є кряжi у виглядi витягнутих валiв шириною до 0,5 км. Поверхня їх бiльшою частиною хвиляста, схили опуклi... Детальніше на сайті http://tovtry.com


Днiстер.

У давнину його називали великим. Адже його довжина становить 1362 км. Це найбiльша рiчка областi. На Хмельниччинi ця велична i примхлива рiчка плине своєю середньою течiєю на протязi 160 км. Тут Днiстер приймає низку лiвих приток, якi помережили край глибокими, часто каньйоноподiбними долинами (Збруч, Смотрич, Ушиця, Жванчик, Жорнiвка, Студениця, Калюс, Тернава, Мукша, Баговичка, Данилiвка, Говiрка, Батiг). Сучасна назва Днiстра веде свiй початок з Київської Русi i означає "швидка вода". Стародавнi греки називали рiчку Тiрiс, а пiзнiше Тiрас. У римлян вона вiдома пiд назвою Данастрiс, Данастр ус. У туркiв - Турла. Долина рiчки була заселена людьми ще з давнiх давен. В заплавi лiвого берега Днiстра бiля села Лука Врублiвецька збереглися рештки однiєї з найдавнiших в Українi стоянок раннього палеолiту (300 тис. рокiв тому). Днiстер своєю неспокiйнiстю та грiзним характером спокон-вiкiв то пригортав людей, то насторожував. Проте Днiстер весь час манив i манить людину з точки зору значимостi його для iнтересiв народного господарства.
Перше гiдрологiчне дослiдження в нижнiй частинi Днiстра виконав господар Молдови Кантемир. При Катеринi I карту Днiстра склав абат Каспарi. Повну гiдрографiчну карту в 1787 роцi склав князь Насаузький. Карту нижньої течiї Днiстра i його лиману склали морськi офiцери в 1794 роцi. Опис Днiстра виконано за завданням Подiльського губернатора в 1809 роцi. Одиничнi спостереження за режимом рiчки дiйшли до нас з XII столiття. За всю iсторiю краю до нашого часу дiйшли згадки про неспокiйнiсть характеру Днiстра в рiзних лiтературних пам'ятках давнини.
Визначнi лiтнi паводки вiдзначались на Днiстрi в 1164, 1579, 1649, 1700, 1759, 1823, 1843, 1855, 1941 роках. Особливо катастрофiчною була лiтня повiнь 1164 року, яка призвела до великих руйнувань та численних людських жертв. Є всi пiдстави вважати, що дана повiнь була найбiльшою за останнi бiльш нiж 800 рокiв гiдрологiчних спостережень: " В то же лето бысть поводь велика в Галичи, Божиим попущением умножившуся дождю и внезапу в един день и в нощь поиде вода из Днестра Великого в болоние и вьезде оли до боковаго болота и потопи человек более 300".
Та крiм неспокiйностi самої рiчки їй чималої шкоди завдає i сама людина. Згадайте "Калуську" трагедiю в 70-тi роки нашої доби. Неймовiрнi кошти витраченi на будiвництвi Днiстровського водосховища.  Не пiддається грошовому облiку заподiяна моральна шкода. На вiчно канули у пiдводну прiрву десятки чудових, неповторних поселень. Зникли з лиця Землi i списанi з географiчних карт десятки сiл. Немає бiльше Луки Врублiвецької, Нижнiх Патринець, Теремцiв, Студеницi. Вiдiйшло у вiчнiсть пiд води найдревнiше в Українi тодiшнє торгiвельне мiстечко Бакота. Лиш пам'ять воскресає самобутнiй монастир на пагорбi поруч водосховища. Зникла Мала Швейцарiя - Стара Ушиця. Всього 50 км вiд Кам'янця, а на 2 тижнi ранiше всi польовi роботи виконувались i на цей же термiн ранiше зрiла вся пашниця, виплекана людською працею. Нинiшнє поселення з вивiскою Стара Ушиця - це лише насмiшка над розбитою долею тисячi жителiв затопленої воїстину Старої Ушицi.

При публікації статті використана інформація та фото з офіційного сайту НПП "Подільські товтри" http://tovtry.com

 

Фото


Де знайти


Адреса
Хмельницька область Бакота
НПП "Подiльськi Товтри"розміщений на території трьох адміністративних районів Хмельницької області: Кам`янець - Подiльського, Чемеровецького i Городоцького, що становить 261316 га (12,5% території Хмельницької обл.). Адміністрація НПП "Подільські Товтри" знаходиться за адресою: Україна, 32301, Хмельницька область, м. Кам`янець - Подільський, площа Польський ринок, 6
Сайт: www.tovtry.com

Powered By Subgurim(http://ru.googlemaps.subgurim.net).Google Maps ASP.NET